Мешканці дачного кооперативу Кам’янського про ракетну атаку – не клянемо ворога, просто бажаємо йому пережити те саме

«Такий вигляд має ненависть, звіряча жорстокість й аморальність ворога. Камʼянське. У тамтешніх приватних оселях вирувало мирне життя. Місцеві вже почали приводити до ладу подвір’я після зими, готувалися обробляти городи». Тепер частина будинків потрощена. Декілька – знищені. Усе – наслідки нічної російської атаки», – зазначив очільник регіону Сергій Лисак.

Серед пошкоджених й житло пані Ольги. Вона з родиною переобладнала дачу у капітальний будинок. Тут і мешкають. У ніч проти п’ятниці згадує свист, гул, вуха заклало. Онуки дуже перелякались, плакали. Побігли ховатися в погріб.

«У нас тут потрощило усе. А поряд взагалі немає будинку нашого сусіда Сергія. В нього страшні поранення, стан важкий, у реанімації. Залите он усе кров’ю у дворі. Мій син одразу побіг надавати йому допомогу. Вони куми. Давно товаришують. Коли постраждалого доправили до лікарні, тиск був 30 майже на нуль. Він фактично помирав. Молимося за Сергійка», – каже пані Ольга.

Зізнається, бажає терористам, які запускають ракети, пережити те саме, що й вона вночі. Впевнена, нормальна людина не може таке вчинити іншій людині.

Пані Світлана ховалась від вибухів у кімнаті, де найменше вікон. Каже, земля буквально здригалась. Все посипалося, впала люстра. Господарка дачі виявилася заблокованою у домі. Довелося кликати на допомогу, вибиратися через вікно.

Жінка запевняє, прикипіла серцем до свого будинку. Вже поприбирала уламки. Зять закрив плівкою вибиті вікна.

«Двадцять років мешкаю у дачному будиночку. Нічого не залишилося тепер. Пощастило, що мене вдома не було. Хата розбита. Руїни. Відновленню не підлягає», – зітхає ще одна мешканка кооперативу пані Валентина. 

Ворог масовано атакував Україну у ніч проти п’ятниці.