Дніпро став першим великим українським містом, де ухвалили муніципальну програму створення безбар’єрного простору
У Дніпрі під час 46-ї чергової сесії міськради 31 січня ухвалили програму створення безбар’єрного простору. Наразі це шість основних напрямів — фізичний, інформаційний, суспільний, економічний, цифровий та освітній. Кожен з них є складовою доступності для всіх людей — як у нинішніх реаліях, так і у майбутній повоєнний період.
Тож муніципальна програма об’єднає роботу різнопрофільних департаментів мерії, які у своїх галузях працюють над доступністю міських просторів. До процесів також залучать забудовників, архітекторів, дизайнерів, експертів у сфері архітектури, урбаністики та інклюзії. Очікується, що буде створена відповідна координаційна рада. Крім цього, для підприємців розроблять систему заохочень, аби вони переформатовували свої магазини, культурні заклади, кав’ярні, готелі тощо. Поступово до інклюзивних норм адаптують і житлові будинки (де є технічна можливість). Це також буде вимогою для нового будівництва багатоповерхівок та іншої інфраструктури. Водночас пропрацьовуватимуть і розширення дидактичних засобів навчання, а ще — використання технологій, що спрощують доступ до інформації та послуг.
Загалом у Дніпрі дотримання вимог безбар’єрності стало складовою ремонтів, що робилися задовго до початку Великої війни. Місто систематично оновлювало й громадський транспорт — аби тролейбуси та автобуси мали низьку підлогу. Нині на вулицях продовжують робити відповідні заниження бордюрів та вкладають тактильну плитку. За принципом доступності облаштовують також медцентри, лікарні, заклади соціальних послуг та зводять соціальну інфраструктуру загалом. Адже нині близько 25 тисяч дорослих та дітей у Дніпрі мають інвалідність. Водночас майже третину мешканців міста складають люди похилого віку.
