Гарячі обіди, фізкультура та творчість: понад 11 тис. людей поважного віку отримують послуги у Дніпровському міському терцентрі
Більше ніж 11 тис. людей поважного віку отримують послуги у Дніпровському міському терцентрі. Вони відвідують фізкультуру, різноманітні заняття творчістю і отримують гарячі обіди. А ще можуть оформити послугу догляду вдома, соціальної адаптації та отримати натуральну допомогу.
Пані Валентині 80 років. Жінка каже, вже і не згадає, коли почала відвідувати терцентр. Відтоді ходить до закладу ледь не щодня.
«Мені тут все подобається. Смачні гарячі обіди, є різні заняття, концерти. Фізкультурою я вже не особливо займаюсь, вже не маю на це сил. Але дуже полюбляю творчість, малюю. Співати не вмію, але приходжу послухати як співають інші. Це місце, куди можна прийти поспілкуватись, гарно провести час, я вдячна за це», — каже пані Валентина, відвідувачка Дніпровського міського терцентру.
«У нас 8 відділень по всьому Дніпру. Зараз маємо понад 11 тисяч підопічних, серед них 1200 ВПО. Близько 6000 людей отримують послугу догляду вдома. З ними працюють 500 соцробітників. Є послуги консультування, інформування та паліативного догляду. На базі закладу працює пункт безкоштовного прокату засобів реабілітації. Також ми впродовж тижня надаємо безкоштовні обіди. Щодня 5 тисяч порцій », — прокоментувала Ольга Мешко, директорка Дніпровського міського територіального центру.
Підопічним, які не можуть особисто прийти в терцентр, гарячий обід додому доставляє соціальний робітник. До кожного навідуються двічі на тиждень.
Пані Любов отримує послуги в терцентрі вже 6-й рік.
«Соцробітниці допомагають мені з прибиранням. Я часто хворію, тож вони доставляють мені ліки, їжу, воду. За весь час змінилось 4 соцробітниці, які до мене ходять. Всі чудові, ввічливі, ніяких конфліктів ніколи не було», — розповіла пані Любов.
Пані Любов одна з підопічних, котрими опікується соціальна робітниця Олена. Каже, що до кожного намагається знайти особливий підхід.
«Я вже 10 років тут працюю. Мені подобається ця робота тим, що ти допомагаєш людям, підтримуєш їх. Ти дійсно відчуваєш, що потрібний. Всі підопічні до мене ставляться наче до рідної. Коли я йду в відпустку, вони це тяжко переживають. Щодня я відвідую від 5 до 7 людей. В залежності від потреб людини — прибираю, мию посуд, доставляю обіди, допомагаю помити волосся тощо», — зазначила Олена Капітан, соціальна робітниця Дніпровського міського територіального центру в Новокодацькому районі.
