Спецтема
Сьогодні православні вшановують Феодота Анкірського та розпочинають Петрів піст
ОСН спільно з Управлінням Дніпропетровської єпархії УПЦ з благословення Митрополита Дніпропетровського та Павлоградського Іринея реалізує проект «Православний календар».
Перший день посту. Його називають Петрів або Апостольський. Він є першим після Великого посту. У цей час не здійснюється вінчань.
Сьогодні, 20 червня, православні молитовно вшановують пам'ять святого мученика Феодота Анкірського. Він жив у другій половині ІІІ століття в місті Анкірі та був «корчемником», мав свою гостинницю та був одружений. Феодот вирізнявся високою духовною досконалістю. Своїми бесідами він приводив іудеїв і язичників до християнської віри, а грішників до покаяння і виправлення. Святий Феодот прийняв від Господа дар зцілень і лікував людей хворих.
Під час гоніння імператора Діоклетіана (284-305) на християн в місто Анкірі був призначений відомий своєю жорстокістю правитель Феотекн. Багато християн втекли з міста, залишаючи свої будинки та майно. Феотекн оповістив всіх християн, що вони зобов’язані принести жертву ідолам, у разі ж відмови будуть віддані на муки і смерть. Язичники приводили християн на муки, а майно їх розкрадали.
В країні настав голод. У ці суворі дні святий Феодот у своїй гостинниці давав притулок християнам, які залишилися без даху над головою, годував їх, приховував тих, хто піддавався переслідуванню, зі своїх запасів давав розореним церквам все необхідне для здійснення Божественної літургії. Він безстрашно проникав у в’язниці, надаючи допомогу невинно засудженим, переконуючи бути до кінця вірними Христу Спасителю.
Коли в Анкірі християнські церкви були розорені і закриті, Божественну літургію стали здійснювати в його гостинниці. А в одну з ночей уві сні явилася Федотові його тітка Текуса. Раніше її разом з іншими шістьма дівами було втоплено за те, що не відмовилися від Христа. Вона просила Федота дістати тіла цих дів і поховати по-християнськи.
Святий Феодот, взявши з собою свого друга Полихронія та інших християн, попрямував до озера. Між тим перед вартою, поставленої язичниками на березі озера, явився святий мученик Сосандр. Налякана варта кинулась тікати. Вітер відігнав воду на інший бік озера. Християни підійшли до тіл святих мучениць і відвезли їх до церкви, де і поховали. Дізнавшись про викрадення тіл святих мучениць, правитель розлютився і наказав страчувати без розбору всіх християн. Був схоплений і Полихроній. Не витримавши катувань, він вказав на святого Феодота як винуватця викрадення тіл.
Святий Феодот постав перед судом. Йому показали різні знаряддя мук і разом з тим обіцяли великі почесті та багатство, якщо він відречеться від Христа. Святий відмовився і у люті язичники піддали його тривалим катуванням, але сила Божа підтримала святого мученика. Він залишився живий і був відведений в темницю.На наступний ранок правитель знову наказав катувати святого, але незабаром зрозумів, що похитнути його мужність неможливо. Тоді він повелів відсікти голову мученику.
Тіло мученика мало бути спалене, але піднялася буря, яка й завадила воїнам це зробити. Сидячи в наметі, вони стерегли тіло, а в цей час повз проходив священик Фронтон. Біля місця, де лежало тіло святого Феодота, він раптом осів та впав. Воїни допомогли підняти його і розповіли Фронтону, що стережуть тіло страченого християнина Феодота. Священик зрозумів, що Господь промислом привів його сюди. Він поклав святі останки на осла і привіз їх на місце, вказане святим Феодотом для свого поховання, і з честю поховав. Згодом він спорудив на цьому місці церкву.
Святий Феодот прийняв смерть за Христа 7 червня 303 або 304 року, а згадується його пам’ять 31 травня, в день смерті святих дів.
Сьогодні, 20 червня, православні молитовно вшановують пам'ять святого мученика Феодота Анкірського. Він жив у другій половині ІІІ століття в місті Анкірі та був «корчемником», мав свою гостинницю та був одружений. Феодот вирізнявся високою духовною досконалістю. Своїми бесідами він приводив іудеїв і язичників до християнської віри, а грішників до покаяння і виправлення. Святий Феодот прийняв від Господа дар зцілень і лікував людей хворих.
Під час гоніння імператора Діоклетіана (284-305) на християн в місто Анкірі був призначений відомий своєю жорстокістю правитель Феотекн. Багато християн втекли з міста, залишаючи свої будинки та майно. Феотекн оповістив всіх християн, що вони зобов’язані принести жертву ідолам, у разі ж відмови будуть віддані на муки і смерть. Язичники приводили християн на муки, а майно їх розкрадали.
В країні настав голод. У ці суворі дні святий Феодот у своїй гостинниці давав притулок християнам, які залишилися без даху над головою, годував їх, приховував тих, хто піддавався переслідуванню, зі своїх запасів давав розореним церквам все необхідне для здійснення Божественної літургії. Він безстрашно проникав у в’язниці, надаючи допомогу невинно засудженим, переконуючи бути до кінця вірними Христу Спасителю.
Коли в Анкірі християнські церкви були розорені і закриті, Божественну літургію стали здійснювати в його гостинниці. А в одну з ночей уві сні явилася Федотові його тітка Текуса. Раніше її разом з іншими шістьма дівами було втоплено за те, що не відмовилися від Христа. Вона просила Федота дістати тіла цих дів і поховати по-християнськи.
Святий Феодот, взявши з собою свого друга Полихронія та інших християн, попрямував до озера. Між тим перед вартою, поставленої язичниками на березі озера, явився святий мученик Сосандр. Налякана варта кинулась тікати. Вітер відігнав воду на інший бік озера. Християни підійшли до тіл святих мучениць і відвезли їх до церкви, де і поховали. Дізнавшись про викрадення тіл святих мучениць, правитель розлютився і наказав страчувати без розбору всіх християн. Був схоплений і Полихроній. Не витримавши катувань, він вказав на святого Феодота як винуватця викрадення тіл.
Святий Феодот постав перед судом. Йому показали різні знаряддя мук і разом з тим обіцяли великі почесті та багатство, якщо він відречеться від Христа. Святий відмовився і у люті язичники піддали його тривалим катуванням, але сила Божа підтримала святого мученика. Він залишився живий і був відведений в темницю.На наступний ранок правитель знову наказав катувати святого, але незабаром зрозумів, що похитнути його мужність неможливо. Тоді він повелів відсікти голову мученику.
Тіло мученика мало бути спалене, але піднялася буря, яка й завадила воїнам це зробити. Сидячи в наметі, вони стерегли тіло, а в цей час повз проходив священик Фронтон. Біля місця, де лежало тіло святого Феодота, він раптом осів та впав. Воїни допомогли підняти його і розповіли Фронтону, що стережуть тіло страченого християнина Феодота. Священик зрозумів, що Господь промислом привів його сюди. Він поклав святі останки на осла і привіз їх на місце, вказане святим Феодотом для свого поховання, і з честю поховав. Згодом він спорудив на цьому місці церкву.
Святий Феодот прийняв смерть за Христа 7 червня 303 або 304 року, а згадується його пам’ять 31 травня, в день смерті святих дів.
