У ДніпроОДА відзначили ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС

«Щиро вдячні нашим ліквідаторам за їхній подвиг. Якби не вони, все могло б бути зовсім по-іншому. Ми не мали б майбутнього. На Дніпропетровщині 18 тисяч тих, хто був тоді у зоні відчуження. Працюємо над тим, аби забезпечити лікуванням та санаторно-курортним оздоровленням цих людей», – зазначила Ольга Горб.

Подарунки та грамоти вручили ліквідаторам аварії, активістам Чорнобильського руху, вдовам. Загалом відзначили десять людей.

«В нас є дві особливі дати. Перша – день рокового вибуху 26 квітня 1986 року. Ще одна – 14 грудня 1986-го. Тоді накрили саркофагом четвертий енергоблок Чорнобильської атомної електростанції. Це була вагома перемога», – сказав голова ради Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської громадської організації «Союз Чорнобиль України» Олег Геращенко.

Він додав, що був у складі зведеного загону Дніпропетровської області. З 25 червня до 25 липня 1986 року працювали на станції. З 204 людей вже немає в серед живих 90 ліквідаторів.

Для ліквідатора Анатолія Вариводи нагородження стало несподіванкою. Каже, відчув увагу і це приємно.

«У травні 1986 року ми вивозили тварин з найнебезпечнішої 30-кілометрової зони. Був у Прип’яті, коли там вже не було людей. Як у війну – покинуте місто. Лише тварини бігали – кури, собаки, коти. Страшно», – розповів Анатолій Варивода.

Ліквідатор-чорнобилець Олександр Железняков проводив радіаційну розвідку на даху третього енергоблока АЕС. Він був серед тих відчайдухів, які скидали з даху реактора шматки радіоактивного графіту.

«Не витримували навіть роботи. Німецький пропрацював 10 хвилин, наш – 12. Японський ганяли аж допоки він з даху всередину реактора не впав. Горіла електроніка. Усі прибори зашкалювали», – згадує Олександр Железняков.

Окрім нагородження, з ліквідаторами провели круглий стіл. Поспілкувалися, проговорили проблемні питання. Далі разом поклали квіти до меморіалу «Чорнобильський дзвін»