Втратив голос і пережив контузію: у реабілітаційному центрі Дніпра допомагають воїну ЗСУ повернутися до життя після важкого поранення
У минулому — професійний кухар, нині — військовий. 30-річний Максим із Кривого Рогу в перші дні повномасштабного вторгнення РФ залишив улюблену роботу та добровільно приєднався до територіальної оборони, а згодом долучився до лав ЗСУ. Служив сапером на Донеччині.
7 лютого 2024 року під час атаки ворожого дрона він дістав важкі осколкові поранення, контузію, втратив здатність говорити та пережив інсульт. Максиму зробили п’ять операцій, нині готується до шостої та лікується у реабілітаційному центрі Дніпра.
«Я щиро вдячна лікарям, вони щоденно роблять дива. У реабілітаційному центрі йому стало помітно краще: зміцнів, ожив. Кожен спеціаліст приділяє йому багато уваги, ставиться з турботою. Максим любить поспати довше, але тут уже о 9-й ранку працює з фахівцями — це про щось говорить! Для матері нестерпно бачити свою дитину в такому стані, але я розумію, що маю поставити його на ноги. Це мій обов’язок. Зрештою вони боронять нас там, а ми, їхні рідні, маємо захищати та підтримувати їх зі свого боку», — каже мама воїна Олена.
Через поранення Максим майже не говорить, тому з ним працює терапевтка з мови та мовлення. Її завдання — не навчати пацієнта говорити заново, як це робить логопед, а розблокувати мовлення, порушене травмою.
«У Максима є ураження мозку, зокрема мовно-чуттєвих зон. Коли я почала з ним працювати, він міг спілкуватися лише простими звуками. Зараз він уже може сказати, наприклад, «Добрий день». Максим добре читає, розпізнає слова, співставляє написи з картинками. Це справді прогрес. З часом є надія, що мовлення частково відновиться, але навряд це буде той рівень, що був до травми», — розповіла терапевтка з мови та мовлення Лілія.
Фізичний терапевт Ілля також говорить про позитивну динаміку стану Максима:
«Через численні осколкові поранення пацієнт дуже погано ходив і пересувався лише з тростиною. Нині він може пересуватися самостійно, але під наглядом. Ми працюємо над тим, щоб покращити ходу та навчити його долати сходи. Довготривала реабілітація дозволить Максиму збільшити силу й витривалість, але, на жаль, про повне відновлення говорити поки рано».
У мультидисциплінарній команді реабілітації працює і ерготерапевтка Регіна. Її завдання — допомогти Максимові повернутися до самостійного життя, навчити його обслуговувати себе у побуті.
«Ми працюємо над тим, щоб Максим міг самостійно вдягатися, готувати їжу, сходити до магазину. Наші заняття доволі різноманітні: в один день працюємо лише з кінцівкою, в інший — можемо, наприклад, щось приготувати. Він стає помітно самостійнішим і менше залежить від сторонньої допомоги. Раніше він часто уникав використовувати травмовану руку, але зараз старається і пробує виконувати завдання. Це дуже важливо», — зазначила Регіна.
