Як захиститись від інфекційних захворювань під час весняного паводку
Весняний паводок – природне явище, що може призвести до непередбачуваних наслідків. Усе залежить від погодних умов: він може пройти тихо та непомітно або наробити лиха. Поверхневий стік дощових і талих вод у межах населених пунктів може призвести до погіршення санітарного стану територій населених місць та виникнення епідемічних ускладнень - поширення інфекційних захворювань. Про це журналістам ІА «ОСН» розповіла головний спеціаліст управління держнагляду з дотримання санітарного законодавства ГУ Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області Маргарита Малишева.
«Період весняної повені особливо небезпечний для тих, хто живе поблизу річки, ставка, водойми. Унаслідок весняного паводка, навіть при відсутності затоплення чи підтоплення, до підземних ґрунтових вод, а отже, й до свердловин, колодязів, каптажів природних джерел із скотомогильників, кладовищ, убиралень, хлівів, сміттєзвалищ та інших забруднених територій можуть потрапити збудники інфекційних захворювань: туберкульозу, лептоспірозу, черевного тифу, сибірки, вірусних гепатитів, яйця та личинки гельмінтів, цисти лямблій, дизентерійних амеб, балантидія кишкового та ін. У зв'язку з цим існує ризик спалахів інфекційних хвороб»,- повідомила фахівчиня.
Вона додала, що іншим небезпечним фактором є наявність у ґрунтових водах нітратів – кінцевого продукту біологічного розкладання органічних речовин, які у великій кількості присутні у ґрунтах на територіях сільськогосподарських угідь та тваринницьких ферм. Наявність у питній воді нітратів вище гранично допустимої концентрації (50 мг/дм3) особливо небезпечна для немовлят та дітей молодшого віку через ризик виникнення отруєння, яке призводить до кисневого голодування організму, у тяжких випадках - з летальними наслідками.
Для уникнення зараження інфекційними хворобами під час паводка слід дотримуватися таких рекомендацій:
- для пиття, гігієнічних цілей, приготування їжі використовувати кип'ячену або бутильовану воду; не використовуйте для пиття некип'ячену воду з криниць та природних джерел. Найкраще – взагалі відмовитись від вживання колодязної та джерельної води;
- не використовувати продукти, які були підтоплені, або вживати їх у їжу тільки після достатньої термічної обробки (варіння, смаження, запікання);
- обов'язково мити руки з милом після відвідування туалету, роботи на присадибній ділянці, прогулянок, контакту з тваринами, перед вживанням їжі;
- при вживанні овочів і фруктів у сирому вигляді ретельно мити під проточною водою, обдавати кип'ятком та не мити водою з відкритих водоймищ;
- нецентралізовані джерела водопостачання (колодязі, свердловини) прибрати від нанесеного бруду, почистити та продезінфікувати;
- індивідуальні вигреби та надвірні туалети у разі переповнення водою спорожнити за допомогою асенізаційної машини та продезінфікувати;
- у разі затоплення оселі просушити будинок, провести ретельне прибирання та дезінфекцію забрудненого посуду, домашніх речей та прилеглої території;
- очистити поверхню ґрунту від сторонніх предметів, городи і присадибні ділянки перекопати на глибину 20-25 см;
- провести дератизаційні заходи зі знищення гризунів у місцях їхнього можливого скупчення.
«У разі розвитку симптомів інфекційних захворювань (підвищення температури тіла, лихоманка, запаморочення, головний біль, біль у животі, нудота, діарея, нежить, кашель, пожовтіння шкіри, склер очей, висипання на тілі тощо) терміново звернутися за медичною допомогою та не допускати самолікування. Дотримуйтесь гігієнічних заходів! Бережіть себе та своїх рідних!»,- резюмувала Маргарита Малишева.
