З 2026 року в Україні заборонять «коньяк»
Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною і ЄС, сторони зобов'язалася охороняти географічні зазначення одна одної. Для нашої країни це означає, в тім числі, відмову від використання назв «коньяк», «шампанське», «портвейн», «кальвадос», «граппа», «токай», «херес», «фета», «рокфор», «пармезан» тощо, причому назви вказаних сирів не можна буде використовувати вже з початку 2023 року, а алкогольних напоїв – з 2026-го року. Про це повідомив національний експерт з маркетингу та комунікацій проєкту ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні» Іван Гайванович.
За його словами, українські виробники з 2026 року будуть вимушені відмовитися від назви «коньяк, оскільки воно захищено географічним зазначенням. При цьому нової назви не вигадано.
Іван Гайванович розповів про переваги запровадження географічних зазначень для виробників, споживачів і територій, а також про перспективи реєстрації нових українських географічних зазначень.
«Географічне зазначення (ГЗ) – це один з видів добровільного захисту товарів від недобросовісної конкуренції та ефективний інструмент колективного просування товарів на ринках. Знак географічного зазначення наноситься на продукт і посвідчує його високу якість, довгу традицію виробництва і особливий зв'язок з територією, де його виготовляють. Це можуть бути грунтові та кліматичні особливості, що відрізняють певне географічне місце, традиційні методи виробництва , що забезпечують унікальні властивості товару. Товар може бути захищено таким зазначенням на державному та міжнародному рівні.
Географічним зазначенням може бути захищена більшість харчових продуктів та напоїв, призначених для споживання людиною: м'ясо, молочні продукти, риба, мед, фрукти, овочі, напої зроблені з використанням екстрактів рослин, хліб, макаронні вироби, випічка, торти, печиво, цукерки, шоколад, пиво, вино, спиртні напої», - розповів він.
Національний експерт з маркетингу та комунікацій проєкту ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні» додав, що географічні зазначення активно використовуються в країнах – членами ЄС для підвищення рівня впізнанності виробників з метою привернення підвищеної уваги споживачів для своїх продовольчих товарів. На сьогоднішній день в ЄС зареєстровано більше ніж 3500 географічних зазначень. З 1 січня 2016 року Україна забов’язалась захищати всі зареєстровані ГЗ. При цьому, до 31 грудня 2025 року триває перехідний період: Шампанське, Коньяк, Мадейра, Порто, Херес, Кольвдос, Граппа, Арманьяк, Марсала, Малага, Токай.
Нагадаємо, українські виробники вже прийняли рішення про нову назву для сиру, який вони наразі виробляють під назвою фета – надалі він називатиметься «набіл». В той же час, статусу географічного зазначення вже набули перші три українські харчові продукти (гуцульська овеча бриндзя, гуцульська коров'яча бриндза, мелітопольська черешня), а також петриківський розпис та кролевецькі рушники, невдовзі очікується реєстрація херсонського кавуна, кількох вин та закарпатського меду
Іван Гайванович розповів про переваги запровадження географічних зазначень для виробників, споживачів і територій, а також про перспективи реєстрації нових українських географічних зазначень.
«Географічне зазначення (ГЗ) – це один з видів добровільного захисту товарів від недобросовісної конкуренції та ефективний інструмент колективного просування товарів на ринках. Знак географічного зазначення наноситься на продукт і посвідчує його високу якість, довгу традицію виробництва і особливий зв'язок з територією, де його виготовляють. Це можуть бути грунтові та кліматичні особливості, що відрізняють певне географічне місце, традиційні методи виробництва , що забезпечують унікальні властивості товару. Товар може бути захищено таким зазначенням на державному та міжнародному рівні.
Географічним зазначенням може бути захищена більшість харчових продуктів та напоїв, призначених для споживання людиною: м'ясо, молочні продукти, риба, мед, фрукти, овочі, напої зроблені з використанням екстрактів рослин, хліб, макаронні вироби, випічка, торти, печиво, цукерки, шоколад, пиво, вино, спиртні напої», - розповів він.
Національний експерт з маркетингу та комунікацій проєкту ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні» додав, що географічні зазначення активно використовуються в країнах – членами ЄС для підвищення рівня впізнанності виробників з метою привернення підвищеної уваги споживачів для своїх продовольчих товарів. На сьогоднішній день в ЄС зареєстровано більше ніж 3500 географічних зазначень. З 1 січня 2016 року Україна забов’язалась захищати всі зареєстровані ГЗ. При цьому, до 31 грудня 2025 року триває перехідний період: Шампанське, Коньяк, Мадейра, Порто, Херес, Кольвдос, Граппа, Арманьяк, Марсала, Малага, Токай.
Нагадаємо, українські виробники вже прийняли рішення про нову назву для сиру, який вони наразі виробляють під назвою фета – надалі він називатиметься «набіл». В той же час, статусу географічного зазначення вже набули перші три українські харчові продукти (гуцульська овеча бриндзя, гуцульська коров'яча бриндза, мелітопольська черешня), а також петриківський розпис та кролевецькі рушники, невдовзі очікується реєстрація херсонського кавуна, кількох вин та закарпатського меду