Сьогодні православні молитовно вшановують пам'ять Мироносиці рівноапостольної Марії Магдалини
4 серпня у церковному календарі – день пам'яті Мироносиці рівноап. Марії Магдалини (I). Вона походила з галілейського міста Магдала в коліні Іссахарового племені, поблизу Капернаума.
У Новому Завіті ім'я Марії Магдалини згадується лише в декількох епізодах. Вона була зцілена Ісусом Христом від одержимості сімома бісами (Лк. 8:2; Мк. 16:9). Після чого стала слідувати за Христом разом з іншими жінками, служачи Йому з майна свого (Мк. 15:40-41, Лк. 8:3). Марія Магдалина була присутня на Голгофі та при смерті Ісуса, після чого стала свідком його поховання, а також однією з жінок-мироносиць, яких ангел сповістив про Воскресіння (Мф. 28:1; Мк. 16:1-8).
Марія Магдалина перша побачила воскреслого Ісуса, спочатку прийняла його за садівника, але впізнавши, кинулася до нього доторкнутися. Христос не дозволив їй це, але натомість доручив сповістити апостолам про Своє Воскресіння (Ів. 20:11-18).
По Вознесінні Христовім, Марія Магдалина перебувала з Матір'ю Божою й апостолами в Єрусалимі. Коли ж апостоли розійшлися проповідувати в усі кінці світу, разом із ними пішла й Марія Магдалина. Зберігаючи в своєму серці кожне слово Спасителя, Марія залишила рідний край і вирушила з проповіддю в язичницький Рим. І всюди вона сповіщала людям про Христа і Його вчення. А коли багато хто не вірив, що Христос воскрес, вона повторювала їм те саме, що сказала в світлий ранок Воскресіння апостолам: «Я бачила Господа! Він говорив зі мною». З цією проповіддю вона обійшла всю Італію.
Марія Магдалина беззавітно служила Церкві, наражаючись на небезпеки, розділяючи з апостолами праці проповідництва. З Рима свята, вже в похилому віці, переселилася в в Ефес (Мала Азія), де проповідувала і допомагала апостолу Івану Богослову в написанні Євангелія (згідно з переказом, саме з її слів євангелист написав його 20-ту главу). Саме тут вона, за переказами Церкви, завершила свій земний шлях і була похована.
Також сьогодні православні вшановують пам'ять преп.. Корнилія Переяславського (1693) та перенесення мощей сщмч. Фоки (403-404).
День пісний.
