Сьогодні православні молитовно вшановують пам'ять священномученика Євсевія, єпископа Самосатського

Сьогодні, 5 липня, православні молитовно вшановують пам'ять священномученика Євсевія, єпископа міста Самосата, столиці вірменсько-сирійського царства Коммагени на річці Євфрат, що належало Римові. Він стояв за православне сповідання, затверджене на I Вселенському Соборі в Нікеї в 325 році. За це піддавався переслідуванням від аріан, котрі неодноразово позбавляли його кафедри, виганяли у заслання.

Імператор Констанцій (337 - 361), покровитель аріан, дізнавшись про те, що у святителя Євсевія зберігається соборний акт про обрання на Антіохійську кафедру православного архієпископа Мелетія, послав до нього наказ віддати цей акт. Святитель відмовився виконувати його, за що імператор пригрозив йому відсіченням правої руки. Євсевій простягнув посланцеві обидві руки зі словами: «відсікай, але акту собору, в якому викривається злість і беззаконня аріан, я не віддам». Імператор Констанцій здивувався сміливості єпископа, але не заподіяв йому шкоди.

Після Констанція зацарював Юліан Відступник (361 - 363). Настав ще більш важкий час - почалося відкрите гоніння на християн. Святитель Євсевій, приховуючи свій сан, в одязі воїна пройшов через всю Сирію, Фінікію та Палестину, стверджуючи християн в православній вірі.

За часів правління Валентом (364 - 378) православні знову стали піддаватися переслідуванням. З 374 року Евсевій перебував у вигнанні в Тракії і лише у 378 році повернувся на свій єпископський престол. За рік він закінчив своє святе життя у сирійському місті Доліхи — одна аріянка кинула з даху камінь, влучивши владиці в голову. Вмираючи, він за прикладом Спасителя пробачив їй провину і просив оточуючих не робити їй зла.

Тіло святителя Євсевія було перенесено в Самосати і з плачем поховано його пасомими. На місце святителя був зведений його племінник, блаженний Антіох, і Самосатська Церква продовжувала твердо сповідати православну віру, міцно насаджену працями святого священномученика Євсевія.

У цей день православні також шанують пам'ять мучеників Албана Британського (III - поч. IV ст.), Зінона та Зіни (304), Галактіона та Іуліанії та святого Григорія, митр. Валаського (1834).

Триває Петрів піст, згідно з монастирським статутом дозволено сухоїдіння: хліб, овочі та фрукти. Також у цей час не здійснюється вінчань.