Ефективний видобуток корисних копалин: про ситуацію із Криворізьким залізорудним басейном
Як раціонально використовувати мінерально-сировинну базу Кривбасу, провести рекультивацію землі та мінімізувати шкідливий вплив гірничодобувних підприємств. Про це йшла мова в Департаменті екології та природних ресурсів. Там відбулось перше засідання тимчасової робочої групи, яка займається вирішенням питань стану техногенної частини земної кори Криворізького залізорудного басейну. До складу робочої групи увійшли начальник управління з питань екології та природних ресурсів виконавчого апарату обласної ради Антон Кумановський і заступник голови постійної комісії облради з питань екології та енергозбереження Вадим Щокін. Про це повідомили в прес-службі Дніпропетровської обласної ради.
«Криворізький залізорудний басейн — один зі світових лідерів видобутку заліза, локомотив промислового виробництва України. Це основна сировинна база залізорудної галузі, де розташовано 80% потужностей гірничорудних підприємств України. За час його інтенсивної розробки з надр добуто близько 17 млрд тон гірничої маси, порушено понад 34 тис га земель. З 585 км ² території Криворізького басейну майже на 40 км ² розміщені кар’єри, більше 70 км ² перебувають під відвалами. Їхня висота досягає 120 метрів і це створює надмірне техногенне навантаження на земну поверхню. Особливу небезпеку становлять ділянки гірничих відводів шахт, біля яких — житлові та промислові зони Кривого Рогу. Створена робоча група покликана здолати найактуальніші виклики, пов'язані із діяльністю підприємств гірничо-металургійного комплексу Кривбасу. Це вкрай важливо для Кривого Рогу, Дніпропетровщини та України в цілому», — наголосив голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук.
На порядку денному першого засідання були озвучені питання реструктуризації підприємств з підземного видобутку залізної руди, рекультивації порушених територій, оптимізації добування корисних копалин, створення проєктів з ліквідації збиткових шахт та пошук шляхів зменшення техногенних змін земної кори тощо.
Спільними зусиллями фахівці Дніпро ОДА та Дніпропетровської обласної ради, криворізької міськради, державного екоконтролю, гірничодобувної промисловості, геолого-маркшейдерських робіт, представники кафедри охорони навколишнього природного середовища, науковці, надзвичайників було окреслено подальші кроки, направлені на ефективний розвиток гірничодобувного виробництва басейну Кривого Рогу.
